Причини виникнення та фактори ризику розвитку ДЦП. Виникнення ДЦП під час вагітності

В Україні проживає близько 30 тисяч хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП). Можливості цих людей суттєво відрізняються: одні здатні самостійно ходити, коли іншим для цього потрібна постійна допомога оточуючих; дехто обходиться без сторонньої підтримки у своєму повсякденному житті, в той час, коли інші потребують спеціального, адаптованого для людей з особливими потребами середовища.

Через те, що прояви одного й того ж захворювання так сильно різняться, батьки дітей з ДЦП шукають відповіді на доволі поширені й цілком закономірні, враховуючи ситуацію у якій вони опинилися, запитання:

• Чому мені не запропонували діагностику ДЦП при вагітності?
• Чому народжуються діти з ДЦП?
• Чому мій малюк виглядає та поводиться зовсім по-іншому, ніж його ровесник з таким же діагнозом?

Власне, аби відповісти на них, ми й підготували цю статтю.

1. Причини виникнення: історія вивчення ДЦП
2. Причини виникнення ДЦП при вагітності
3. Фактори ризику розвитку ДЦП протягом вагітності
4. Чи можлива діагностика ДЦП при вагітності?
5. Причини ДЦП під час пологів
6. Фактори ризику розвитку ДЦП під час пологів
7. Причини виникнення ДЦП після народження дитини
8. Фактори ризику розвитку ДЦП після народження дитини
9. Чи можна визначити ДЦП ще в перший рік життя дитини?
10. Міфи щодо причин виникнення ДЦП

Причини виникнення: історія вивчення ДЦП

Вперше як сам дитячий церебральний параліч, так і його ймовірні причини виникнення описав у 1843 році британський хірург-ортопед Джон Літтл у серії лекцій «Про природу та лікування деформацій скелета людини». В одній із лекцій він описує прояви спастичної диплегії (одна з форм ДЦП) у немовляти, причини виникнення яких вбачав у різкій нестачі кисню та механічній травмі мозку дитини безпосередньо перед чи під час пологів. Потому спастичну диплегію ще довго називали хворобою Літтла.

Термін «церебральний параліч» з’явився значно пізніше. Через понад півстоліття після Літтла, в 1889 році його вводить у медичний вжиток канадський лікар-науковець Вільям Ослер. Він був переконаний, що головною причиною розвитку ДЦП є пошкодження головного мозку дитини.

Також проблемою дитячого церебрального паралічу цікавився засновник психоаналізу, найцитованіший психіатр світу Зигмунд Фройд. Саме він сформував теорію щодо періоду виникнення ДЦП. Фройд першим припустив, що хвороба часто розвивається іще під час вагітності, і, як відомо, з часом його припущення було повністю підтверджено.

З часом проблема ДЦП почала привертати увагу все більшої кількості науковців. Поступово з’являлися нові теорії та припущення. Натомість, замість того, щоб об’єднати сили задля вирішення спільної проблеми, медики витрачали більше часу на дискусії та формування нових гіпотез. Аби якось виправити ситуацію, що склалася та не лише узагальнити уже напрацьовану теоретичну базу, але й систематизувати її, наприкінці 50-их років XX сторіччя у Лондоні виник «Клуб Літтла» (Little Club). Членами цього Клубу було розроблено «Меморандум з термінологією та класифікацією ДЦП», завдяки якому дослідники ДЦП з різних країн отримали змогу користуватись однаковими поняттями. Це був справжній прорив у науковому світі.

Природа ДЦП й досі залишається багато у чому незрозумілою. Дослідники погоджуються з тим, що усі форми цього захворювання виникають внаслідок ураження головного мозку, що розвивається. Таким чином, виникає логічне запитання: якщо передумова виникнення одна, чому ж тоді прояви цього захворювання бувають такими несхожими? Справа у тому, що дитячий церебральний параліч є наслідком ушкодження різних ділянок дитячого головного мозку з різних причин (через захворювання й патологічні стани, які ми згодом розглянемо більш детально).

Для кожного періоду виникнення ДЦП ми виділили ймовірні причини виникнення та фактори ризику ДЦП.

Причини виникнення – те, що найвірогідніше обумовлює розвиток хвороби.
Фактори ризику – це властивість чи особливість дитини або будь-який вплив на неї, що підвищує ймовірність розвитку захворювання (офіційне визначення ВООЗ).

Варто зазначити, що діти з факторами ризику не обов’язково хворітимуть на ДЦП, та все ж вони потребують особливої уваги та регулярних оглядів кваліфікованих спеціалістів, які, у разі виникнення такої потреби, зможуть допомогти з діагностикою та вибором найефективнішого методу лікування

Причини виникнення ДЦП при вагітності

Сьогодні прийнято вважати, що найчастіше ДЦП розвивається внаслідок дії на мозок комплексу шкідливих чинників під час вагітності. За різними даними, ще до пологів виникають від 70 % до 90 % усіх випадків цього захворювання.

До встановлених причин загрози виникнення ДЦП відносяться:

1. Інфекційні захворювання матері під час вагітності.
Дослідження демонструють, що інфекції матері під час вагітності збільшують ризик ушкодження головного мозку плоду. Найголовніша небезпека полягає в тому, що перебіг інфекції у вагітної жінки може як супроводжуватись симптомами (наприклад, лихоманкою), так і протікати без будь-яких видимих проявів. Інфекції, які можуть стати причиною виникнення ДЦП при вагітності – це так звані TORCH-інфекції (токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірус, простий герпес) та інші бактеріальні й вірусні інфекційні захворювання.

2. Генетичні мутації.
Донедавна вважалось, що лише 1-2 % випадків захворювання трапляються внаслідок генетичних мутацій. Проте в 2016 році австралійські вчені довели, що кількість різноманітних мутацій, які можна назвати причиною виникнення дитячого церебрального паралічу, сягає щонайменше 14 %.

3. Гіпоксія плоду.
Гіпоксія – це недостатня кількість кисню в крові та тканинах. Вона може спостерігатись у плода впродовж усієї вагітності через дію різноманітних чинників. Особливий ризик розвитку гіпоксії виникає при фетоплацентарній недостатності. Річ у тім, що комплекс симптомів, який виникає при цьому станові, розвивається внаслідок патології плаценти. Це небезпечно, адже саме через плаценту дитина отримує кисень в утробі матері. Гіпоксія є небезпечною через значну шкоду, яку завдає внутрішнім органам, передусім – головному мозку.

4. Вроджені вади розвитку головного мозку
Навіть найменший рух виникає внаслідок складної роботи провідних шляхів нервової системи. Тому аномалія структури їхнього центру, головного мозку, часто проявляється моторними порушеннями окрім інших можливих симптомів. Дослідження також це підтверджують: у людей з ДЦП частіше зустрічаються вроджені вади розвитку головного мозку.

Фактори ризику розвитку ДЦП протягом вагітності

1. Різний резус-фактор або група крові у матері та дитини
Трапляється, що у матері та дитини різні резус-фактор та група крові. Внаслідок цього клітини крові дитини руйнуються та виникає загроза виникнення важкої жовтяниці (чому вона є небезпечною для дитини, читайте тут). Тому при ймовірності цього стану необхідний особливий контроль ще під час ведення вагітності та постійний нагляд за малюком після його народження.

2. Багатоплідна вагітність
При вагітності більше, ніж однією дитиною, діти з загрозою ДЦП народжуються в 12 разів частіше. Якщо ж один з близнюків помирає, цей ризик збільшується в 108 разів.

3. Супутні захворювання матері
Ризик народження дітей з загрозою розвитку ДЦП збільшують деякі захворювання матері. До них відносяться епілепсія, захворювання щитоподібної залози, ожиріння, патології згортання крові, гіпертонічна хвороба, вади серця, цукровий діабет, анемія, а також професійні хвороби (наприклад, при роботі з важкими металами або вібрацією).

4. Шкідливі звички матері
Уже доведено пряму взаємозалежність між курінням, вживанням алкоголю або наркотиків майбутніми мамами та народженням дітей з ДЦП. Річ у тому, що дані речовини є надзвичайно токсичними. Вони можуть не лише викликати гіпоксію, але й бути факторами ризику вроджених вад розвитку внутрішніх органів.

5. Фактори середовища
Хоч і опосередковано, але усе, що оточує майбутню матір під час вагітності, може позначатись і на здоров’ї малюка. Чинники, які впливають на ризик виникнення ДЦП при вагітності – це соціально-економічні умови, якість медичних послуг та, навіть екологічні особливості місця проживання вагітної жінки.

Чи можлива діагностика ДЦП при вагітності?

Одне з найрозповсюдженіших питань батьків: «Чи можна було виявити ДЦП під час вагітності?» На жаль, це не завжди можливо. Однак планові лікарські огляди, спеціальні аналізи та ультразвукова діагностика можуть вказати на ймовірність розвитку патології плоду. Тому дуже важливо, щоб профільні спеціалісти постійно проводили спостереження майбутньої матері, аби оцінити наявні фактори ризику та надати цінні рекомендації.

Причини ДЦП під час пологів

Ще близько 20-ти років тому була популярною теорія, що найчастіше до причини народження дітей з ДЦП відносяться важкі пологи. Але сьогодні відомо, що насправді ризик виникнення даного захворювання під час пологів становить лише 10-20 % (відповідно до звіту Американського коледжу акушерів-гінекологів та Американської академії педіатрії).

Основною причиною розвитку ДЦП під час пологів є асфіксія – гостра нестача кисню в крові та тканинах дитини. Вона є особливо небезпечною для головного мозку, який чутливий навіть до невеликого дефіциту кисню. Асфіксія виникає через ускладнення, які трапляються під час пологів, – наприклад, при відшаруванні плаценти, аномальній родовій діяльності, травмі голови новонародженої дитини.

Фактори ризику розвитку ДЦП під час пологів:
1. Ускладнені пологи
Бувають випадки, коли навіть при нормальному протіканні вагітності пологи проходять з ускладненнями. Це створює підґрунтя для розвитку гіпоксії та асфіксії. Серед інших, найбільш небезпечними ускладненнями можуть бути передчасні пологи (до 37 тижня вагітності), еклампсія, розрив матки, патологія пуповини (вузли пуповини, обвиття навколо шиї плоду, випадіння петель пуповини) і плаценти (наприклад, її відшарування).

2. Маленька або надмірна вага дитини при народженні
Новонароджені з низькою (менше, ніж 2500 грамів) і надмірною масою тіла (більше, ніж 4000 грамів) мають вищий ризик виникнення ДЦП. Більша різниця ваги порівняно з нормою лише підвищує цей ризик.

3. Тазове передлежання плода
Фізіологічним внутрішньоутробним положенням для плода є головне передлежання. Інші види передлежання, особливо тазове, можуть ускладнювати перебіг пологів та робити їх значно довшими за часом. Це створює небезпечні передумови для можливого розвитку асфіксії.

4. Пологові травми
На жаль, трапляється, що під час пологів виникає травма головного мозку дитини, яка може бути фактором ризику виникнення захворювання. Наприклад, це може відбутись при неправильному використанні вакуумного екстрактора або акушерських щипців.

Причини виникнення ДЦП після народження дитини

Вже після народження, в перші роки життя деякі обставини можуть створювати загрозу виникнення ДЦП. За статистикою, це 5-10 % усіх випадків. Чому ж так відбувається?

1. Важкий перебіг жовтяниці
Причиною специфічного забарвлення шкіри при жовтяниці є підвищення білірубіну. У випадку, коли дане підвищення є значним та жовтяниця не лікується належним способом, білірубін може нанести непоправну шкоду головному мозку, що розвивається. Найчастіше важкий перебіг жовтяниці призводить до дискінетичної форми ДЦП.

2. Гостре порушення кровопостачання головного мозку
Зазвичай основою для цієї причини є супутні захворювання, які не завжди можливо рано виявити. До таких захворювань можна віднести аномальний розвиток судин головного мозку, вади серця, а також захворювання крові. При такій ситуації виникає ризик розвитку ДЦП через крововилив у головний мозок, який може трапитись спонтанно.

3. Травма головного мозку
Травма головного мозку дитини (наприклад, під час падіння чи ДТП) може призвести до симптомів, характерних для дитячого церебрального паралічу.

4. Інфекційне ураження головного мозку дитини
Бактеріальний менінгіт та вірусний енцефаліт – це інфекційні захворювання з ураженням головного мозку. Вони можуть спричиняти затримку рухового та психічного розвитку і навіть втрату вже набутих навичок.

Фактори ризику розвитку ДЦП після народження дитини:
1. Різний резус-фактор або група крові у матері та дитини (див. тут).
2.Відсутність вакцинації. Багато інфекційних захворювань, які можуть призвести до запального процесу головного мозку та його оболонок, у тому числі менінгококову інфекцію, туберкульоз, поліомієліт, кір, можливо попередити за допомогою створення активного імунітету шляхом вакцинації.

3. Захворювання крові у дитини
Деякі рідкісні хвороби крові, наприклад, тромбофілія або серповидноклітинна анемія, можуть стати причиною гострого порушення кровопостачання головного мозку, що буває першим сигналом хвороби, який, на жаль, не завжди вдається запідозрити у дитини раннього віку.

4. Недостатня профілактика дитячого травматизму
Навіть звичайна побутова ситуація може стати передумовою травматичного ушкодження голови, такого небезпечного для головного мозку, який розвивається. Тому потрібно пам’ятати, що відмова від використання автокрісел при перевезенні дитини, високі пеленальні столики та відсутність бортиків та бар’єрів у ліжечку можуть призвести до серйозної травми.

Варто зазначити, що складно, а деколи навіть неможливо визначити точну причину народження дитини з ДЦП як і час виникнення цієї патології. Причини та фактори ризику, наведені вище, необов’язково діють окремо,- можлива їхня комбінація, яка й спричинятиме кожну окрему клінічну картину.

Чи можна визначити ДЦП ще в перший рік життя дитини?

Здебільшого лікарі ставлять діагноз дітям від 12 до 24 місяців. Проте, навіть якщо не можливо визначити ДЦП раніше, з допомогою детального неврологічного обстеження у поєднанні з найновішими методами діагностики, вже в перші місяці життя можна виявити загрозу й розпочати лікування та реабілітацію дитини.

Не потрібно впадати у відчай через те, що у Вашої дитини запідозрили ДЦП. Чим раніше відомо про можливість виникнення патології, тим швидше можна розпочинати заходи для покращення здоров’я, рухового та психомовного розвитку Вашого малюка.

Міфи щодо причин виникнення ДЦП

Наостанок, розглянемо кілька міфів щодо причин виникнення ДЦП.

Міф № 1. ДЦП є рідкісним захворюванням.
Деколи батькам, у яких народжуються діти з ДЦП, може здатись, що це рідкісне захворювання. Проте церебральний параліч є найбільш популярною причиною рухового порушення у дітей, що викликає неповносправність. Буває зовсім неочевидно, що у людини діагностовано ДЦП, бо прояви можуть бути мінімальними.

Міф № 2. Якщо в сім'ї народилась дитина з ДЦП, існує велика ймовірність захворювання для майбутнього братика чи сестрички.
ДЦП не є генетично обумовленим захворюванням. Сімейна форма ДЦП не є розповсюдженою. Існує ймовірність лише 1 %, що у майбутньому дітки з даною хворобою матимуть братиків чи сестричок з таким же захворюванням.

Міф № 3. Вакцинація спричиняє ДЦП.
Не існує жодних клінічних та експериментальних доказів щодо взаємозв'язку між вакцинацією та ДЦП. Водночас, інфекція, розвиток якої можна попередити за допомогою вакцинації, є однією з причин церебрального паралічу.

Міф № 4. ДЦП може «передатись» від однієї дитини іншій.
Через важливу роль вірусів та бактерій у розвитку дитячого церебрального паралічу, може сформуватись хибна думка про те, що цим захворюванням можна «заразитись». Але, звісно, це зовсім не так, адже у ДЦП неінфекційна природа.

Ми підготували цю статтю спеціально для Вас – батьків дитини з церебральним паралічем. Сподіваємось, що інформація була корисною та хоч трохи допомогла відповісти на такі важливі запитання. Будемо чекати на Ваші відгуки та пропозиції щодо наступної теми нашого блогу.
Дякуємо за увагу та бажаємо здоров’я Вашим дітям.